1. Зменшувально-пестлива форма від слова “вогонь”: невеликий вогонь, слабке полум’я, маленьке сяйво, що виділяється при горінні.

2. Переносно: про щось, що нагадує за формою або яскравістю маленький вогонь (наприклад, вогник свічки, вогник ліхтаря, вогники в очах).

3. У техніці, електриці: лампа сигнальна, контрольна або індикаторна, що зазвичай має невеликі розміри та призначена для світлової сигналізації (наприклад, на панелі приладу).

4. У розмовній мові: про життєву силу, енергію, внутрішнє тепло або іскру таланту в людині.

1. Власна назва роду рослин (Pyrostegia) з родини біґнонієвих, що походять з Південної Америки, ліани з яскраво-помаранчевими або червоними квітками, які культивуються в тропіках і субтропіках як декоративні.

2. Поетичний образ, що означає яскраве, палаюче сяйво квітки або схожий на полум’я цвіт чого-небудь.

Вогнетривкість — властивість матеріалів, конструкцій або виробів протистояти високим температурам, не руйнуючись і не втрачаючи своїх основних експлуатаційних якостей протягом певного часу.

Вогнетривкість — здатність матеріалу чи виробу зберігати необхідну міцність при високих температурах, що робить його придатним для використання в умовах інтенсивного нагрівання (наприклад, у кладках печей, металургійних агрегатах).

Вогнетривкість (у техніці пожежної безпеки) — здатність будівельних конструкцій, елементів будинків чи споруд обмежувати поширення пожежі, зберігати свої несучі та огороджувальні функції під час вогневого впливу.

1. Вогнетриви — власна назва українського підприємства, що спеціалізується на виробництві вогнезахисних матеріалів, систем та послуг з протипожежного захисту.

2. Вогнетриви — загальний термін, що може вживатися для позначення різноманітних вогнестійких (вогнетривких) матеріалів, речовин або конструкцій, здатних протистояти високим температурам без руйнування або з втратою несучої здатності.

Властивість матеріалів, конструкцій або виробів протистояти високій температурі під час пожежі, не руйнуючись і не втрачаючи своїх основних експлуатаційних якостей протягом певного часу.

Здатність будівельних конструкцій, споруд або їх елементів виконувати несучі та огороджувальні функції при пожежі протягом часу, встановленого нормативними документами (у будівництві та техніці).

У більш широкому сенсі — стійкість до дії вогню або високої температури; вогнетривкість.

Вогнесталість — властивість матеріалів, конструкцій або виробів зберігати свої основні експлуатаційні характеристики (міцність, несучу здатність, цілісність) протягом певного часу під час безпосередньої дії високих температур пожежі.

Вогнесталість — кількісна характеристика опору конструкцій вогню, що вимірюється в одиницях часу (хвилинах, годинах) до настання граничного стану (втрати несучої здатності, цілісності або теплоізолювальної здатності).