Властивість матеріалів, конструкцій або виробів протистояти високій температурі під час пожежі, не руйнуючись і не втрачаючи своїх основних експлуатаційних якостей протягом певного часу.
Здатність будівельних конструкцій, споруд або їх елементів виконувати несучі та огороджувальні функції при пожежі протягом часу, встановленого нормативними документами (у будівництві та техніці).
У більш широкому сенсі — стійкість до дії вогню або високої температури; вогнетривкість.