Словник Української Мови
1. Прізвище чеського письменника-сатирика, журналіста та гумориста Ярослава Гашека (1883–1923), автора всесвітньо відомого роману «Пригоди бравого вояка Швейка».
2. Розмовна назва персонажа з роману Ярослава Гашека — бравого вояка Йозефа Швейка, який став символом пасивного опору та народного кмітливого хитромудрого характеру.
Який стосується електроплавильного виробництва, призначений для плавлення металу чи інших матеріалів за допомогою електричної енергії.
Який має відношення до електроплавильної печі, її будови чи функціонування.
1. Технічний термін, що означає здатність ґрунту, рослинного покриву, спеціальних споруд або матеріалів поглинати та утримувати певний об’єм води, запобігаючи її швидкому стоку.
2. У сільському господарстві та ґрунтознавстві — комплекс заходів, спрямованих на збереження вологи в ґрунті (наприклад, шляхом снігозатримання, створення лісосмуг, правильного обробітку землі).
3. У гідротехніці та природокористуванні — процес або явище тимчасової затримки води на поверхні водозбору, що сповільнює формування паводка та зменшує ерозію.
Процес розпилювання деревини, металу або інших матеріалів за допомогою електричної пилки (електропили).
Місце, де здійснюється розпилювання матеріалів з використанням електричних пилок.
1. (історичне) Короткі штани, що їх носили запорозькі козаки; шаровари.
2. (діалектне) Широкі штани, шаровари.
Водозабірник — це інженерна споруда або комплекс споруд, призначений для забору води з природного джерела (річки, озера, водосховища, підземного водоносного горизонту) з метою подальшого її подавання до місць використання (населені пункти, промислові підприємства, зрошувальні системи).
Водозабірник — це технічний пристрій або вузол, який безпосередньо здійснює відбір води з джерела, часто є складовою частиною більшої водозабірної споруди (наприклад, берегового або руслового водозабірника).
1. Спорудження, комплекс інженерних споруд для забору води з природного джерела (річки, озера, водосховища, підземного водоносного горизонту) з метою подальшого її використання для водопостачання, зрошення або технічних потреб.
2. Процес забору, відбирання води з природного джерела.
3. Місце, ділянка водного об’єкта, де здійснюється такий забір води.
1. Наявність достатньої кількості водних ресурсів для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства та інших галузей економіки на певній території.
2. Ступінь забезпеченості водою окремого населеного пункту, регіону, підприємства або технологічного процесу, що характеризується обсягами, якістю та надійністю водопостачання.
3. Комплекс заходів, систем та споруд, спрямованих на забезпечення потреби у воді (наприклад, водозабезпеченість регіону).
Електропилосос — побутовий електричний прилад для механізованого прибирання приміщень шляхом всмоктування пилу, сміття та інших дрібних частинок за допомогою потоку повітря, що створюється вбудованим електродвигуном.
Електропилосос — технічна назва зазначеного приладу, що вживається для відмінності від ранніх, немеханізованих моделей пилососів або інших типів пристроїв для чищення.
1. Рідкісне українське прізвище.
2. У місцевій топоніміці — народна назва невеликого струмка, річки або місця біля води, що має вигнуте, гачкувате русло.