Словник Української Мови
Буква
1. Наявність достатньої кількості водних ресурсів для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства та інших галузей економіки на певній території.
2. Ступінь забезпеченості водою окремого населеного пункту, регіону, підприємства або технологічного процесу, що характеризується обсягами, якістю та надійністю водопостачання.
3. Комплекс заходів, систем та споруд, спрямованих на забезпечення потреби у воді (наприклад, водозабезпеченість регіону).
Приклад 1:
Використання води такої якості обумовлене перевагами краплинного зрошення, за якого можливе залучення для поливу будь -яких джерел, які знаходяться в найменшій віддаленості від ділянки зрошення і мають необхідну водозабезпеченість. Про те, окрім ґрунтів і рослин, системи краплинного зрошення також висувають підвищені вимоги до якості води, що змушує більш детально оцінювати та враховувати роль всіх показників складу води щодо їх можливого небезпечного впливу на ґрунтові процеси, рослини, навколишнє середовище та функціонування систем краплинного зрошення.
— Тютюнник Григорій, “Вир”