• гекон

    1. Невелика ящірка родини геконових, що мешкає переважно в тропічних і субтропічних регіонах, має присоски на пальцях для пересування по вертикальних поверхнях і часто видає характерні звуки.

    2. Рід плазунів родини геконових, до якого належать численні види цих ящірок.

  • волюнтаристка

    1. Жінка, яка дотримується філософської течії волюнтаризму, що вважає волю першопричиною буття та основою всього існуючого.

    2. Жінка, яка в політиці, економіці чи управлінні схильна до волюнтаризму — прийняття суб’єктивних, необґрунтованих реальними умовами рішень, що ігнорують об’єктивні закони та обставини.

    3. Жінка, для якої характерна поведінка, заснована на довільних, необмежених бажаннях і рішеннях, що не рахуються з реальними можливостями чи об’єктивними умовами.

  • волюнтарист

    1. Послідовник філософської течії волюнтаризму, який вважає волю першопричиною, основою буття та пізнання.

    2. Той, хто у своїй діяльності керується суб’єктивними бажаннями, ігноруючи об’єктивні умови та закономірності; прихильник свавілля у прийнятті рішень.

  • електрофокусування

    Електрофокусування — власна назва технології автоматичного наведення різкості (фокусування) в фото- та відеокамерах, що реалізується за допомогою електричних сигналів, які керують положенням лінз об’єктива.

  • волюнтаризм

    1. Філософська течія, що розглядає волю як першопричину та основу буття, надаючи їй пріоритет над об’єктивними законами природи та суспільства.

    2. Суб’єктивістський підхід у практичній діяльності, при якому дії, плани або рішення приймаються без обліку реальних умов, об’єктивних закономірностей і наслідків, керуючись особистим бажанням, самоволею.

    3. Політика, що проводиться без наукового обґрунтування, без врахування конкретної обстановки та реальних можливостей, часто зі спробою здійснити бажане силою адміністративного наказу.

  • гекнутися

    1. (розм.) Різко, несподівано впасти, звалитися з грюкотом; гепнутися.

    2. (перен., розм.) Зазнати невдачі, провалитися у справі; потерпіти фіаско.

  • електрофобія

    Електрофобія — медичний та психологічний термін, що означає патологічний, ірраціональний страх перед електрикою, електричними приладами або ризиком отримати ураження електричним струмом.

    Електрофобія — у фізиці та хімії поверхні: властивість поверхні матеріалу відштовхувати воду або інші полярні рідини внаслідок слабкої взаємодії з електричними зарядами, що призводить до утворення високого краєвого кута змочування (наприклад, ефект лотоса).

  • волюмінометр

    Волюмінометр — прилад для вимірювання об’єму тіл, особливо неправильної форми, шляхом занурення у рідину та визначення об’єму витісненої рідини.

    Волюмінометр — медичний пристрій для вимірювання об’єму легень або їх частин (наприклад, життєвої ємності легень) під час дихання.

  • волюморецептор

    Волюморецептор — спеціалізована клітина або нервове закінчення, що сприймає зміни об’єму рідини в організмі або в окремих порожнистих органах (наприклад, у судинах, серці) і перетворює ці механічні подразнення на нервові імпульси.

  • електрофлотація

    Електрофлотація — це фізико-хімічний процес очищення води або стічних вод, при якому за допомогою пропускання електричного струму через рідину утворюються дрібні бульбашки газу (зазвичай водню та кисню), що прикріплюються до часток забруднень і сприяють їх спливанню на поверхню у вигляді флотопродукту.

    Електрофлотація — це технологічний метод (апарат, установка) для здійснення однойменного процесу, що використовується у промисловості та комунальному господарстві для видалення нафтопродуктів, важких металів, суспендованих речовин та інших забруднень.