1. Філософська течія, що розглядає волю як першопричину та основу буття, надаючи їй пріоритет над об’єктивними законами природи та суспільства.
2. Суб’єктивістський підхід у практичній діяльності, при якому дії, плани або рішення приймаються без обліку реальних умов, об’єктивних закономірностей і наслідків, керуючись особистим бажанням, самоволею.
3. Політика, що проводиться без наукового обґрунтування, без врахування конкретної обстановки та реальних можливостей, часто зі спробою здійснити бажане силою адміністративного наказу.