Словник Української Мови
1. (геометрія) Відхилення форми еліпса від форми кола; числова характеристика, що визначає ступінь стиснутості еліпса (овалу) і обчислюється як відношення відстані між фокусами до довжини великої осі.
2. (техніка) Міра відхилення поперечного перерізу циліндричного об’єкта (наприклад, труби, валу) від ідеальної круглої форми; одна з характеристик точності виготовлення деталей.
Похідне жіноче прізвище, утворене від чоловічого імені Геласій (варіант імені Галактіон) за допомогою патронімічного суфікса -івн(а), що вказує на ім’я батька. Відповідає конструкції «дочка Геласія».
1. Властивість за значенням прикметника “всебічний”; охоплення всіх сторін, аспектів явища, процесу чи особи; комплексність, повнота.
2. Розвиненість, наявність здібностей у різних галузях; різнобічна обдарованість (про людину).
1. У філософській термінології — сукупність усіх речей, явищ і властивостей, що існують у світі; цілісність буття, Всесвіт.
2. У розмовному вживанні — сукупність усіх обставин, подій, фактів, які стосуються певної ситуації або життя загалом (наприклад: “все життя”, “всі події”).
1. (у математиці) що поєднує властивості еліпса та параболи або стосується одночасно цих двох геометричних фігур.
2. (у техніці, архітектурі) що має форму або включає елементи, які поєднують еліптичні та параболічні лінії, контури або поверхні.
Врічливість — властивість за значенням прикметника “врічливий”; здатність до ввічливого, чемного, доброзичливого поводження з людьми; ввічливість, чемність.
Геласійович — по батькові від чоловічого імені Геласій (рідкісне церковне ім’я грецького походження).
1. Дія за значенням дієслова “врікати”; вираження незадоволення, нарікання, бурчання через дрібниці, часто тривале або одноманітне.
2. (у лінгвістиці) Вживання слова “вріка” (застарілого займенника або прислівника зі значенням “чому”) у мовленні; архаїчна синтаксична конструкція.
1. Дія за значенням дієслова “врізувати” — різання чогось з метою створення заглиблення, паза, щілини або відокремлення частини матеріалу.
2. Технологічна операція в обробці матеріалів (дерева, металу, скла тощо), що полягає у вирізанні, виборці частини поверхні для стикування, приєднання інших деталей або декоративних цілей.
3. У поліграфії — процес вирізання певних елементів паперу, картону або іншого матеріалу за допомогою спеціального штампа.
4. У медичній термінології — хірургічна маніпуляція з розрізанням тканин для доступу або видалення патологічного вогнища.
1. (у математиці) що стосується одночасно еліптичних та гіперболічних властивостей або має змішаний тип, характерний для певного класу диференціальних рівнянь у часткових похідних (наприклад, рівняння Трикомі).
2. (у техніці, архітектурі) що поєднує в собі форми або траєкторії, властиві еліпсу та гіперболі.