Словник Української Мови
1. У тибетському буддизмі — духовний учитель, наставник, який здійснює посвячення та керівництво учнями на шляху духовної практики; вважається втіленням усіх притулків.
2. У монгольській та калмицькій культурі — буддійський чернець, лама; загальна назва для духовної особи в традиціях ваджраяни.
Ематалювання — технологічний процес нанесення на поверхню металевого виробу тонкого шару емалі (склоподібної маси) з метою захисту від корозії, підвищення зносостійкості або для декоративного оздоблення.
Ематалювання — результат такого процесу, тобто покриття з емалі на металі.
Втомлюваність — властивість організму або матеріалу втрачати працездатність, міцність тощо внаслідок тривалого навантаження; схильність до швидкого втомлення.
Втомлюваність — у техніці: зниження міцності матеріалу після багаторазового впливу циклічних навантажень.
1. Стосовний до гельштату, пов’язаний із гельштатом (у психології — цілісною структурою, що володіє якостями, не властивими її окремим частинам).
2. Стосовний до гельштатпсихології (напряму в психології, що вивчає психічні явища з точки зору цілісних структур — гельштатів).
3. У переносному значенні: такий, що сприймається як цілісний, незводимий до суми своїх частин; цілісний, структурно завершений.
Властивість за значенням прикметника “втомливий”; стан, коли щось або хтось швидко втомлюється, має низьку працездатність або витривалість.
В медицині — симптом, що проявляється як патологічно підвищена, швидка втомлюваність організму, системи чи окремого органу, часто без явних фізичних або розумових навантажень.
Покритий емаллю — тонким склоподібним покриттям, яке наноситься на поверхню металу, кераміки тощо для захисту, оздоблення або надання кольору.
Стан організму або окремих його частин після тривалої або інтенсивної роботи, що характеризується зниженням працездатності, відчуттям слабкості та бажанням відпочити; фізична або психічна втома.
Відчуття або прояв такого стану; ознаки втоми.
Гельторит — власна назва мінералу, гідратованого сульфату кальцію та натрію, який зустрічається у вигляді білих кір або нальотів.
1. Стан організму або окремих його частин після тривалої, інтенсивної роботи, що характеризується зниженням працездатності, відчуттям слабкості та бажанням відпочити.
2. Фізіологічна реакція нервової системи та м’язів на довге або сильне навантаження, що призводить до тимчасового порушення їх функцій.
3. (переносне) Психічний стан, що виникає внаслідок тривалого нервового напруження, одноманітності або сильних переживань і виражається в апатії, втраті інтересу, емоційному виснаженні.
1. Фізіологічний стан організму після тривалої або інтенсивної роботи, що характеризується зниженням працездатності, відчуттям слабкості та бажанням відпочити.
2. Психічний стан, що виникає внаслідок тривалого нервового напруження, монотонної діяльності або сильних переживань, що проявляється в апатії, втраті інтересу та зниженні концентрації.
3. Переносно: стан байдужості, втрати інтересу до чогось через надмірне впливання або повторюваність.