• ендергонічний

    1. (біохімія) що стосується ендергонічної реакції, тобто хімічної реакції, для перебігу якої необхідно постійно підводити енергію ззовні (на відміну від екзергонічної).

    2. (переносно) що потребує значних витрат енергії, сил або зусиль для здійснення; виснажливий.

  • відбиваність

    Фізична величина, що характеризує здатність поверхні тіла відбивати падаюче на неї випромінювання; відношення потоку випромінювання, відбитого тілом, до потоку, що падає на нього.

    У геології — властивість мінералу або гірської породи відбивати світло; блиск.

  • гемолімфа

    Гемолімфа — рідина, що циркулює в судинній системі безхребетних тварин (наприклад, комах, молюсків, ракоподібних), виконуючи функції, аналогічні крові та лімфі у хребетних; містить пігмент гемоціанін, клітини гемоцити та розносить поживні речовини, кисень та продукти обміну.

  • відбивання

    1. Дія за значенням дієслова “відбивати” — повернення, відкидання назад удару, снаряда, атаки тощо.

    2. Процес відновлення, репродукції тексту, зображення чи звуку за допомогою технічних засобів (наприклад, друку, проекції, запису).

    3. У музиці — чітке, ритмічне виконання окремих звуків, акордів або ритмічного малюнка.

    4. У спорті (наприклад, у волейболі) — технічний прийом, яким зупиняють атаку суперника, блокуючи м’яч на сітці.

    5. Рідко вживане значення — відторгнення, відокремлення частини від чогось цілого.

  • ендербіт

    Ендербіт — мінерал класу силікатів, різновид польового шпату, що характеризується високим вмістом кальцію та натрію; кристалічна структура є проміжною між альбітом та анортитом у серії плагіоклазів.

    Ендербіт — тип гранітної гірської породи, що складається переважно з плагіоклазу (ендербіту як мінералу), кварцу та гіперстену; характерна для глибинних ділянок земної кори.

  • відбиванка

    1. Розмовна назва спортивного інвентарю для гри у волейбол — м’яча, призначеного для відбивання.

    2. Розмовна назва самої гри у волейбол або її спрощеного варіанту (наприклад, пляжного).

  • гемолізований

    1. (про кров або її компоненти) такий, що зазнав гемолізу — руйнування еритроцитів із вивільненням гемоглобіну в навколишнє середовище.

    2. (про біологічний матеріал для аналізу) такий, що став непридатним для дослідження через пошкодження клітин крові, що призвело до зміни його властивостей.

  • відбивальниця

    1. Жінка або дівчина, яка професійно займається відбиванням м’яча у спортивних іграх (наприклад, у волейболі).

    2. Рідк. Жінка, яка відбиває, відштовхує когось або щось; та, що чинить опір.

    3. Техн. Частина механізму або пристрій, призначений для відбивання, відведення чого-небудь (наприклад, відбивальниця стружки у верстата).

  • гемолізин

    Гемолізин — біологічно активна речовина (найчастіше білкової природи), здатна руйнувати мембрану еритроцитів, викликаючи їх гемоліз (розпад).

    Гемолізин — токсин, що продукується деякими бактеріями, грибами або мікропаразитами, який є фактором патогенності та пошкоджує червоні кров’яні тільця.

  • ендемія

    Ендемія — постійне, властиве певній місцевості поширення інфекційної хвороби серед населення, що підтримується соціальними та природними умовами без завезення ззовні.