Словник Української Мови
1. Той, хто займається відгадуванням, розгадуванням чого-небудь; людина, яка вгадує, розпізнає щось.
2. Програма, пристрій або алгоритм, призначений для автоматичного розпізнавання, визначення або передбачення чогось (наприклад, відгадувач слів, відгадувач жестав).
Гемохроматоз — спадкове або набуте захворювання, при якому в організмі порушується обмін заліза, що призводить до його надмірного накопичення в тканинах і органах (печінці, серці, підшлунковій залозі тощо) з розвитком їхнього ураження та функціональної недостатності.
Гемохроматоз — медичний термін, що позначає патологічний стан надлишку заліза в організмі, який може бути первинним (спадковим, пов’язаним з дефектом генів) або вторинним (викликаним, наприклад, частими переливаннями крові або деякими формами анемії).
Процес або дія за значенням дієслова “відгадувати”; розв’язування, розпізнавання чогось невідомого, прихованого або зашифрованого шляхом логічних міркувань, інтуїції чи вибору з можливих варіантів.
Результат такої дії; те, що було відгадано, розгадано.
1. Стосовний до внутрішньої секреції, тобто до виділення гормонів безпосередньо в кров або лімфу.
2. Пов’язаний із залозами внутрішньої секреції (ендокринними залозами) або їх діяльністю.
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “відгадка” — невелика, проста або мила загадка, а також сама дія відгадування, розгадування чогось.
2. Уживається як власна назва, зокрема, для позначення літературних творів, ігор, розваг або продуктів (наприклад, книжок, наборів, телевізійних програм), що містять загадки, головоломки або задачі для розумової розваги.
1. (в ембріології) такий, що стосується типу плацентації, при якому хоріон ембріона контактує з ендометрієм матки через шар синцитіотрофобласта, а материнська кров омиває ворсинки хоріона, що забезпечує інтенсивний обмін речовин між організмами матері та плода; характерний для людини та деяких ссавців.
1. Жінка, яка вміє добре відгадувати загадки або передбачати події; ворожа, ворожка.
2. Рідкісна назва для загадки, головоломки або іншої задачі, яку потрібно розв’язати шляхом роздумів.
1. Той, хто займається відгадуванням, розгадуванням загадок, головоломок або складних завдань; розгадник.
2. Прізвисько або назва персонажа в фольклорі, казках, який відгадує складні загадки (наприклад, “Відгадник” у народних казках).
3. (у спеціалізованому контексті) Той, хто професійно або на аматорському рівні розв’язує кросворди, сканворди, ребуси, логічні задачі тощо.
1. (в анатомії) внутрішня поверхня кісток черепа, рельєф якої відповідає зовнішній структурі головного мозку та його оболонок.
2. (в палеонтології та антропології) сліпок або точна копія порожнини черепа, що відтворює форму та розміри головного мозку викопної або сучасної людини чи тварини; використовується для вивчення еволюції мозку.
1. Розв’язання загадки, знаходження правильної відповіді на поставлене питання, розгадка.
2. Те, що пояснює, роз’яснює суть, причину або походження чогось; розгадка, розв’язання.