Ендокриптія — у медицині та біології: сукупність залоз внутрішньої секреції (ендокринних залоз) та продукованих ними гормонів, що становлять єдину регуляторну систему організму.
-
відгартовування
1. Процес навмисного підвищення стійкості організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища (наприклад, холоду, спеки) шляхом систематичного тренування.
2. У техніці: процес термічної обробки металевих виробів (зазвичай сталі), що полягає у їх нагріванні, витримці та подальшому швидкому охолодженні (загартуванні) лише певної частини, наприклад, робочої кромки інструмента, для надання їй підвищеної твердості при збереженні в’язкості серцевини.
-
відганяння
1. Дія за значенням дієслова “відганяти”; насильницьке усунення, примусове видалення когось або чогось звідкись; вигнання.
2. (у техніці) Процес видалення летких компонентів (наприклад, вологи, розчинників) з рідини або твердої речовини шляхом нагрівання; випарювання, десорбція.
3. (у сільському господарстві, тваринництві) Дія за значенням дієслова “відганяти” худоби на пасовище або на продаж; перегін стада на значну відстань.
-
ендокринопатія
Загальна назва захворювань, що виникають внаслідок порушення функції ендокринних залоз.
-
відгаль
1. (геогр.) Невелика гірська річка, струмок, що бере початок з джерела або льодовика в горах; гірський потік.
2. (перен., рідко) Те, що бере початок, витікає з чогось; відгалуження, відхід.
-
гемоцитобласт
Гемоцитобласт — недиференційована стовбурова клітина кровотворної тканини, здатна до самовідновлення та диференціації у всі типи клітин крові (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити).
-
відгалужувач
1. Пристрій або механізм, призначений для відгалуження, відведення частини чогось від основного потоку, русла, магістралі тощо (наприклад, відгалужувач каналу, трубопроводу).
2. У техніці зв’язку та електротехніці — пристрій (коробка, роз’єм) для підключення до основної лінії додаткових гілок проводів, кабелів.
3. У біології — орган, структура або організм, що утворює бічне відгалуження від основної осі (наприклад, бічний пагін рослини).
-
гемоцит
1. Клітина крові або гемолімфи в безхребетних тварин, що виконує функції, аналогічні функціям клітин крові хребетних (фагоцитоз, транспорт кисню, захист організму тощо).
2. У ширшому значенні — будь-яка клітина крові або кровотворної тканини.
-
відгалужування
1. Дія за значенням дієслова “відгалужувати(ся)”; утворення бічного відростка, розгалуження; відокремлення від чогось основного як самостійної частини, одиниці.
2. (У біології) Процес утворення бічних пагонів, кореневих відростків, судин тощо.
3. (У техніці, інформатиці) Побічна гілка, напрямок, що відходить від основної лінії, системи або процесу; розгалуження.
-
ендокринологія
Розділ медицини, що вивчає будову, функції та патологію ендокринної системи (залоз внутрішньої секреції), а також розробляє методи діагностики та лікування пов’язаних з нею захворювань.