Хімічна сполука, що складається з чотирьох атомів одного елемента та семи атомів кисню, що відповідає формулі X₄O₇, де X — певний хімічний елемент (наприклад, дихлору, дисульфуру тощо).
-
відданиця
1. Жінка, яка віддала себе служінню Богові, церкві чи монастирю; черниця, послушниця.
2. У давньому українському праві: жінка, яка добровільно віддала себе в залежність (наймичку, кріпачку) панові або монастирю.
-
ендомітоз
Ендомітоз — це спосіб непрямого поділу ядра клітини без поділу самої цитоплазми (цитокінезу), що призводить до збільшення набору хромосом у клітині та утворення поліплоїдних ядер.
-
віддалі
1. Віддалена, далека місцевість або простір; далина, далечінь.
2. (у множині, зазвичай “віддалі”) Віддаленість у часі; далеке майбутнє або минуле.
-
гемігепатектомія
Хірургічна операція, що полягає у видаленні половини (правої або лівої частки) печінки.
-
віддаляння
1. Дія за значенням дієслова “віддаляти” — процес збільшення просторової або часової відстані між об’єктами, явищами або подіями; переміщення на більшу відстань.
2. Стан за значенням дієслова “віддалятися” — перебування на значній відстані, відокремленість у просторі або часі.
3. (перен.) Процес ослаблення зв’язків, інтересів, почуттів між людьми; розрив стосунків, втрата духовної близькості.
-
ендоміокардит
Ендоміокардит — запальне захворювання внутрішньої оболонки серця (ендокарда), що часто поширюється на клапанний апарат; зазвичай має інфекційну природу.
-
віддаль
1. Відстань, простір, що відділяє один предмет від іншого; далечина.
2. Переносно: значний часовий проміжок, відстань у часі.
-
геміблок
Геміблок — термін у кардіології, що означає часткове або повне порушення проведення електричного імпульсу по одній з основних гілок (передньої або задньої) лівої ніжки пучка Гіса серця.
-
ендоміксис
Ендоміксис — це форма безстатевого розмноження у найпростіших (наприклад, у інфузорій), при якому ядро материнської клітини кілька разів ділиться, після чого одне з утворених ядер стає ядром дочірньої особини, а інші дегенерують; внутрішнє брунькування.