ендоміксис

[ɛndomiksɪs] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Біологія) –

    Ендоміксис — це форма безстатевого розмноження у найпростіших (наприклад, у інфузорій), при якому ядро материнської клітини кілька разів ділиться, після чого одне з утворених ядер стає ядром дочірньої особини, а інші дегенерують; внутрішнє брунькування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ендоміксис, р. ендоміксису, д. ендоміксисові, з. ендоміксис, о. ендоміксисом, м. ендоміксисі, к. ендоміксисе

Більше записів