Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова “відколювати” — відокремлення, відщеплення частини чогось твердого (перев. каменю, льоду, гірської породи) ударом або тиском.
2. Переносно — відокремлення, вихід із складу якоїсь організації, групи, об’єднання; сепаратна дія, що призводить до розколу.
3. У техніці — процес механічного руйнування (відділення) гірської породи від масиву шляхом буріння і вибухових робіт.
1. Скорочена назва Енергодара — міста в Запорізькій області України, розташованого на березі Каховського водосховища та відомого як місце розташування Запорізької атомної електростанції.
2. Скорочена назва Енергоатома — державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії України, оператора всіх атомних електростанцій країни.
1. Той, хто відколює щось, відокремлює ударом або тиском; робітник, що займається відколюванням (наприклад, каменю, льоду).
2. Застаріла назва інструменту або пристрою, призначеного для відколювання, відламування частин чогось (наприклад, клин, лом).
1. Застаріла назва для відступника, відщепенця, зрадника віри або ідеї; той, хто відколовся від основної групи, спільноти, організації.
2. У церковній історії — прозвище, що закріпилося за галицьким митрополитом Антонієм (Антоном) Ангеловичем (1756–1814), який у 1808 році перейшов з унії в православ’я, чим викликав різке осуду греко-католицької церкви.
Ген-інгібітор — біологічно активна речовина (наприклад, певний білок або РНК), яка пригнічує (інгібує) експресію конкретного гена або групи генів, перериваючи процеси транскрипції або трансляції.
Ген-інгібітор — лікарський засіб або терапевтичний агент, створений на основі антисенс-олігонуклеотидів, малих інтерферуючих РНК (siRNA) або подібних молекул, що специфічно зв’язуються з матричною РНК цільового гена, блокуючи синтез кодувального ним білка, що використовується для лікування генетичних, онкологічних та інших захворювань.
1. У давньогрецькій міфології — прекрасний юнак, коханець богині Місяця Селені (Артеміди), який за бажанням отримав вічну молодість та безсмертя, але впав у вічний сон.
2. Поетичний символ вічної молодості, краси та нездійсненого ідеалу, що походить від однойменного міфічного персонажа.
3. Астрономічний термін: назва яскравого молодого кратера на Місяці, розташованого на північно-західному краю Моря Холоду, названого на честь міфологічного персонажа.
1. Відокремлена, відірвана частина чогось твердого (наприклад, каменю, льоду, скелі).
2. Переносно: невелика група людей, яка відокремилася від основної організації, партії, релігійної громади тощо через розбіжності в поглядах або інтересах; фракція, секта.
1. Ген, який кодує білок, що пригнічує розвиток пухлини, регулюючи клітинний цикл, репарацію ДНК або апоптоз; його інактивація сприяє виникненню онкологічних захворювань.
2. (У ширшому сенсі) Будь-який ген, продукт якого має здатність пригнічувати певні клітинні процеси або експресію інших генів.
1. (у значенні сполучника) З того часу, починаючи з моменту, коли сталося певна дія або подія; з того часу як.
2. (розмовне, у значенні прислівника) З якого часу?; з якої пори? (запитує про початок дії або стану).
Ендшпіль — заключна стадія шахової партії, коли на дошці залишається невелика кількість фігур.
Ендшпіль — заключна, вирішальна стадія будь-якого процесу, події або гри (переносне значення).