ген-інгібітор

[ɦɛn-inɦibitor] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Біологія) –

    Ген-інгібітор — біологічно активна речовина (наприклад, певний білок або РНК), яка пригнічує (інгібує) експресію конкретного гена або групи генів, перериваючи процеси транскрипції або трансляції.

  2. (Медицина) –

    Ген-інгібітор — лікарський засіб або терапевтичний агент, створений на основі антисенс-олігонуклеотидів, малих інтерферуючих РНК (siRNA) або подібних молекул, що специфічно зв’язуються з матричною РНК цільового гена, блокуючи синтез кодувального ним білка, що використовується для лікування генетичних, онкологічних та інших захворювань.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ген-інгібітор, р. гена-інгібітора, д. генові-інгібіторові, з. ген-інгібітор, о. геном-інгібітором, м. гені-інгібіторі, к. гене-інгібіторе

Більше записів