Древослів

Словник Української Мови

  • відозва

    1. Публічне звернення, заклик до певних дій, спрямований до широкого кола людей або конкретної групи, часто має агітаційний або пропагандистський характер.

    2. Офіційний документ, письмова декларація, в якій викладається програма, позиція або вимоги політичної партії, громадського об’єднання чи іншого колективу, що публікується для загального відома.

    3. У історії — письмовий акт, універсал, який видавав гетьман або інша вища влада в Україні (наприклад, Гетьманщини) до всього населення або окремих станів з різних питань державного життя.

  • енергоємний

    1. Такий, що споживає або витрачає багато енергії; енергоємкість якого є високою.

    2. (техн.) Такий, що має високу питому енергоємність, тобто здатний накопичувати або містити значну кількість енергії на одиницю маси або об’єму.

  • відобразник

    1. Той, хто створює художні образи, відтворює дійсність у мистецтві; художник, творець.

    2. У техніці: пристрій або елемент, призначений для формування, відтворення чи відображення зображення (наприклад, екран, лінза, дзеркало).

  • генкан

    1. В японській архітектурі — вхідний простір, прихожа або вестибюль у традиційному японському житлі, магазині чи громадській будівлі, який зазвичай розташований нижче за рівень житлових кімнат і де прийнято знівати взуття.

    2. У сучасній японській культурі — спеціально облаштована зона при вході в квартиру, офіс або інше приміщення для перевзування та зберігання взуття.

  • відображувачка

    Відображувачка — власна назва українського інтернет-видання, що спеціалізується на медіакритиці, аналізі інформаційних процесів та дослідженні пропаганди, зокрема російської.

  • енергочутливий

    1. Такий, що реагує на зміни в енергетичних потоках або енергетичному стані; здатний сприймати, вимірювати або бути чутливим до енергії (наприклад, електромагнітної, теплової).

    2. Про технічну систему, пристрій або об’єкт: такий, що має високу чутливість до коливань або перерв у подачі електроенергії, що може призводити до збоїв у роботі.

    3. Про підприємство, галузь або споживача: такий, що має значну залежність від безперебійного постачання енергоносіїв (електроенергії, газу) та є вразливим до їх відключення або різких коливань цін.

  • відображувач

    1. Пристрій або система, призначені для відтворення, відтворення чи демонстрації зображення, інформації або сигналу (наприклад, відеовідображувач, графічний відображувач).

    2. У комп’ютерній техніці — компонент або програма, яка забезпечує візуалізацію даних на екрані монітора, дисплея тощо.

    3. У фізиці та техніці — елемент, що слугує для спостереження або реєстрації певних явищ шляхом їх візуального представлення (наприклад, індикатор, сигнальний пристрій).

  • гензелізація

    Гензелізація — власна назва історичного процесу насильницької асиміляції та германізації слов’янського населення (переважно лужицьких сербів) у Німеччині, особливо активного в період нацистського режиму, що включав заборону національних організацій, шкіл, преси та використання рідної мови.

    Гензелізація — у ширшому сенсі, політика системного придушення національної ідентичності, мови та культури меншин, спрямована на їх повне поглинання домінуючою нацією.

  • енергоцентраль

    Енергоцентраль — велике підприємство енергетичної галузі, яке виробляє одночасно електричну та теплову енергію (у вигляді пари або гарячої води) на основі спільного використання палива в єдиному технологічному циклі (когенерація); теплоелектроцентраль (ТЕЦ).

    Енергоцентраль — централізована система або комплекс обладнання для забезпечення будівлі, підприємства або мікрорайону електричною та тепловою енергією від одного автономного джерела.

  • відображення

    1. Дія за значенням дієслова “відображати”; результат такої дії — створення образу, копії чи уявлення про щось, що існує в об’єктивній реальності.

    2. У філософії та теорії пізнання — об’єктивний процес і результат відтворення ознак, властивостей і зв’язків одних предметів або явищ в інших, що з ним взаємодіють; суб’єктивний образ об’єктивної дійсності.

    3. У техніці, оптиці та фізиці — повернення світлового променя, звукової хвилі тощо від поверхні, що їх не поглинає; явище зміни напрямку поширення хвилі на межі поділу двох середовищ.

    4. У математиці — закон, правило або функція, що кожному елементу певної множини ставить у відповідність один або кілька елементів іншої (або тієї самої) множини.

    5. У програмуванні та комп’ютерних технологіях — механізм, що дозволяє програмі отримувати інформацію про свою власну структуру та керувати нею, наприклад, про класи, методи та поля під час виконання.