1. Дія за значенням дієслова “відображати”; результат такої дії — створення образу, копії чи уявлення про щось, що існує в об’єктивній реальності.
2. У філософії та теорії пізнання — об’єктивний процес і результат відтворення ознак, властивостей і зв’язків одних предметів або явищ в інших, що з ним взаємодіють; суб’єктивний образ об’єктивної дійсності.
3. У техніці, оптиці та фізиці — повернення світлового променя, звукової хвилі тощо від поверхні, що їх не поглинає; явище зміни напрямку поширення хвилі на межі поділу двох середовищ.
4. У математиці — закон, правило або функція, що кожному елементу певної множини ставить у відповідність один або кілька елементів іншої (або тієї самої) множини.
5. У програмуванні та комп’ютерних технологіях — механізм, що дозволяє програмі отримувати інформацію про свою власну структуру та керувати нею, наприклад, про класи, методи та поля під час виконання.