відображання

1. Дія за значенням дієслова відображати; результат такої дії — створення образу, копії, подоби чого-небудь у свідомості, мистецтві, техніці тощо.

2. Фізичне явище, при якому хвилі (світлові, звукові тощо) або частинки, падаючи на поверхню розділу двох середовищ, повертаються назад у вихідне середовище.

3. У програмуванні — механізм, що забезпечує взаємодію об’єктів програм із даними, зазвичай між об’єктними структурами мови програмування та представленням даних у системі зберігання (наприклад, у реляційній базі даних).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |