1. Дія за значенням дієслова “відхилити” та “відхиляти”; зміна напрямку, положення або стану чогось убік від основної лінії, площини, курсу або норми.

2. Результат такої дії; величина, на яку щось відхиляється від заданого напрямку, стандарту або очікуваного значення.

3. Відмова, неприйняття пропозиції, прохання, клопотання тощо.

4. У техніці, медицині, науці — показник, параметр або стан, що виходить за межі встановленої норми, стандарту або звичайного функціонування.

1. Відстань або кут між чимось і вертикальною або горизонтальною площиною; нахил, схил, похилість.

2. Відступ, відхід від чогось прийнятого, нормального або запланованого; порушення, невідповідність.

3. У техніці — кутове або лінійне зміщення деталі, елемента конструкції від заданого положення.

4. У географії — похила ділянка земної поверхні; схил, скат.

5. У геології — кут нахилу пласта гірської породи до горизонту.

Відхекування — власна назва, що позначає процес або результат перетворення кириличного тексту на латиницю за допомогою системи транслітерації, відомої як “хековиця” (за прізвищем її автора, Йосипа Хека).

Відхекування — власна назва для результату (тексту), отриманого внаслідок застосування хековиці — системи передачі українських кириличних літер латинськими відповідниками (наприклад, ч → č, ш → š, щ → šč, я → ja, ю → ju).

1. Дія за значенням дієслова “відхвачувати”; процес або результат різкого, сильного відтягування, відривання частини чогось або захоплення частини з цілого, часто з відтінком раптовості та зусилля.

2. (у техніці, спец.) Відділення, відрізання або відтискання частини матеріалу (наприклад, металу) за допомогою спеціального інструменту або механізму (відхвачувача).

3. (переносно, рідко) Одержання, захоплення для себе якоїсь частки, частини чогось (наприклад, майна, влади, території), часто швидко та користуючись нагодою.

Відхаючування — діалетне позначення процесу відпочинку, перепочинку або короткого сну, часто після важкої роботи або в спеціально відведений час дня (наприклад, післяобідній відпочинок).