1. Стосунний до геоморфології — науки про рельєф земної поверхні, його походження, розвиток та сучасну динаміку.
2. Пов’язаний із формами, будовою та процесами формування рельєфу земної поверхні.
-
відхлипування
1. Дія за значенням дієслова “відхлипувати” — переривчасте, судомне дихання, часто зі звуками, що супроводжує сильний плач або ридання після напруженого емоційного стану.
2. Звуки, що виникають під час такої дії; короткі, переривчасті вдихи під час плачу, коли людина намагається вловити повітря після серії ридань.
-
відхлань
Відхлань — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
-
відхиляння
1. Дія за значенням дієслова “відхиляти” — зміна напрямку, курсу, положення чогось убік, ухилення від прямого шляху або заданої траєкторії.
2. Відступ, невідповідність чомусь, порушення встановлених норм, правил, стандартів або показників.
3. У техніці, медицині, науці — величина, що показує різницю між фактичним значенням параметра та його номінальною, розрахунковою або середньою величиною.
4. Управлінський або бюрократичний акт, що полягає у відмові, неприйнятті пропозиції, клопотання, прохання або проекту рішення.
-
геоморфолог
Фахівець у галузі геоморфології, науковець, що вивчає рельєф земної поверхні, його походження, розвиток, сучасну динаміку та закономірності поширення.
-
ентопічний
1. (мед.) Пов’язаний з ентопією, що стосується суб’єктивних зорових відчуттів, які виникають внаслідок внутрішніх процесів у самому оці, а не через зовнішні подразники (наприклад, сприйняття власних судин очного дна у вигляді «ентопічної фігури» або «ентопічного сітчастого візерунка»).
2. (біол., екол.) Пов’язаний з середовищем існування всередині іншого організму; внутрішньоорганізмний.
-
відхилювання
1. Дія за значенням дієслова “відхилювати” — зміна напрямку, положення або траєкторії руху чого-небудь убік від основної лінії, осі або заданого курсу.
2. Відступ, невідповідність чому-небудь; порушення встановлених норм, правил, стандартів або заданих параметрів.
3. У техніці, метрології — різниця між фактично отриманим значенням величини та її заданим (номінальним, розрахунковим) значенням.
4. У медицині — відхід від нормального стану органу, функції організму або показників здоров’я; аномалія.
5. У математиці та статистиці — величина, що характеризує розкид, розсіювання значень випадкової величини навколо її математичного сподівання (середнього значення).
-
геоморфоз
геоморфоз — (від грец. «земля» та «форма») у геоморфології: процес формування та розвитку рельєфу земної поверхні під впливом сукупності внутрішніх (ендогенних) і зовнішніх (екзогенних) сил.
геоморфоз — (від грец. «земля» та «морфоз») у біології та палеонтології: зміна форми, структури або орієнтації організму, його частин або слідів життєдіяльності в результаті тиску гірських порід або інших геологічних процесів після поховання в осадах; викопна деформація.
-
відхильник
1. Особа, яка відхилилася від загальноприйнятих норм, правил або встановлених принципів у певній сфері (наприклад, у політиці, ідеології, моралі).
2. У техніці та промисловості: виріб (деталь, заготовка тощо), що не відповідає встановленим стандартам, технічним умовам і був бракований, відсіяний під час контролю.
-
ентоплазматичний
1. (біол.) Пов’язаний з ентоплазмою — внутрішнім, більш рідким і світлим шаром цитоплазми клітини, що оточує центральну частину цитоплазматичної маси.
2. (цитол.) Стосовний до внутрішньої частини цитоплазми, розташованої навколо ядра клітини (ентоплазми), на відміну від зовнішнього шару — ектоплазми.