1. Історико-культурний період правління королеви Вікторії (1837–1901) у Великій Британії, що характеризується строгими моральними принципами, консерватизмом, розквітом промисловості, науки та колоніальною експансією імперії.

2. Сукупність характерних для епохи Вікторії ідей, цінностей, соціальних норм, зокрема пуританської моралі, сімейних ідеалів, респектабельності та суворого поділу суспільних ролей.

3. Стиль у архітектурі, мистецтві, літературі та декоративно-ужитковому мистецтві Великої Британії другої половини XIX століття, що поєднує еклектику, тяжіння до орнаментальності, готичних форм та історичних ремінісценцій.

Власна назва української компанії, що спеціалізується на виробництві та продажу товарів для дому, зокрема меблів, посуду, текстилю та предметів інтер’єру.

Власна назва торгової мережі магазинів побутових товарів для дому, що належить однойменній компанії.

1. Гра, під час якої учасники відповідають на запитання з певних галузей знань, або розважальне завдання, що полягає у відгадуванні чогось за допомогою наводних запитань.

2. Назва популярної радянської, а згодом української телепередачі-гри на кмітливість та ерудицію, що виходила з 1970 року.

Вікторин — власна назва чоловічого роду, що походить від латинського Victorinus, імені кількох ранньохристиянських святих та богословів.

Вікторин — власна назва чоловічого роду, історичне прізвище, зокрема Гая Марія Вікторина, давньоримського філософа-неоплатоніка та ритора IV століття, який згодом прийняв християнство.

Процес або результат перетворення людини на жертву злочину, насильства, дискримінації, соціальної несправедливості або інших негативних дій.

У кримінології та соціології — сукупність соціальних, психологічних та правових процесів, через які особа зазнає шкоди та набуває статусу жертви внаслідок протиправних дій інших осіб, груп або інституцій.

У ширшому сенсі — практика або тенденція звинувачувати жертву в скоєному над нею насильстві або перекладати на неї відповідальність за заподіяну шкоду.