• епігідрохолестерин

    Епігідрохолестерин — це застаріла назва холестерину, органічної сполуки з групи стеролів, що є важливим структурним компонентом клітинних мембран тварин і людини, а також попередником для синтезу вітамінів та гормонів.

  • вірогенія

    Вірогенія — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.

  • геракл

    1. Герой давньогрецької міфології, син верховного бога Зевса та смертної жінки Алкмени, відомий своєю надлюдською силою та численними подвигами, серед яких найвідоміші — дванадцять праць, наказаних царем Еврістеєм.

    2. Переносно — про дуже сильну, міцну, витривалу людину; силач.

    3. Астрономічна назва: сузір’я Північної півкулі, одне з 88 сучасних сузір’їв, назване на честь міфічного героя.

  • віровідступниця

    Жінка, яка добровільно відмовилася від своєї релігії, віросповідання або релігійних переконань і перейшла до іншої віри або стала безвірною.

    У переносному значенні: жінка, яка зрадила певні ідеї, принципи або переконання.

  • епігідриновий

    1. (анат.) Пов’язаний з наднирковою залозою або розташований над нею.

    2. (фізіол., мед.) Пов’язаний з гормоном адреналіном (епінефрином), що виробляється мозковою речовиною надниркових залоз; адреналіновий.

  • гера

    1. У давньогрецькій міфології — верховна богиня, дружина Зевса, покровителька шлюбу та родини, одна з дванадцяти олімпійських божеств.

    2. У астрономії — назва одного з найбільших астероїдів головного поясу (№ 103), відкритого 1868 року.

  • віровідступництво

    Відмова від своєї релігії або віровчення та перехід до іншої віри; зрада релігійним переконанням.

    У переносному значенні: відступ від будь-яких переконань, принципів або ідеалів, яких раніше дотримувався; відступництво.

  • епіграфічний

    1. Стосунковий до епіграфіки, властивий їй; пов’язаний з вивченням давніх написів на твердих матеріалах (камені, металі, кераміці тощо).

    2. Стосунковий до епіграфа, властивий йому; що має характер епіграфа.

  • віровідступник

    1. Особа, яка добровільно відмовилася від своєї релігійної віри або перейшла до іншого віровчення; той, хто зрікся своєї віри.

    2. У переносному значенні: той, хто зрадив свої переконання, ідеали або принципи; відступник, ренегат.

  • гер

    1. Одиниця вимірювання поглинутої дози іонізуючого випромінювання в Міжнародній системі одиниць (SI), що дорівнює 100 радам або 1 джоулю енергії, поглинутій кілограмом речовини.

    2. У міфології та літературі: легендарний герой, видатний воїн, персонаж епосу (наприклад, герої давньогрецьких міфів, герої «Слова о полку Ігоревім»).