Словник Української Мови
1. (мінералогія) Рідкісний мінерал, гідратований силікат кальцію та цирконію, який зустрічається у вигляді дрібних коричневих кристалів; названий на честь давньогрецького героя Геракла (Гераклівна — жіночий рід від “гераклівний”, тобто “належний Гераклу“).
2. (історія, міфологія) Жінка або дівчина, що володіє надзвичайною силою, витривалістю або здібностями, гідними Геракла; героїня.
Властивість або якість того, хто віроломний; зрадливість, невірність, недобросовісність.
1. (у ботаніці) такий, що має зав’язь, прирощену до квітколожа, з вільно розташованими рештою частинами квітки (тичинками, віночком, чашечкою); характерний для певних типів квіток.
2. (у зоології) такий, що стосується розташування статевих органів (наприклад, яйцекладки) у самиць деяких комах у задній частині черевця, позаду його кінця.
1. (міфол.) Належний Гераклу, пов’язаний з Гераклом; властивий Гераклу.
2. (перен.) Надзвичайно великий, могутній, велетенський за розмірами, силою або значенням (за аналогією з міфічною силою Геракла).
3. (бот.) Народна назва рослини борщівник звичайний (Heracleum sphondylium) або борщівник сибірський (Heracleum sibiricum).
Вірозин — власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області, належить до Зарічненської сільської громади.
Вірозин — власна назва річки в Україні, лівої притоки Норині, що протікає територією Овруцького району Житомирської області.
Власна назва давньої групи іранських кочових племен, що у I тис. до н. е. мешкали в північному Причорномор’ї та брали участь у етногенезі скіфів.
Назва однієї з трьох головних груп (поряд із паралатами та катіарами), на які поділяли себе скіфи за свідченням давньогрецького історика Геродота.
Епігіменій — у православному богослужінні: коротка молитва, що читається священиком після Євангелія на літургії, зазвичай містить прославляння події або святого, якому присвячена служба.
Епігіменій — у візантійській гімнографії: короткий пісенний вірш (стих), що повторюється після кожного вірша псалма або канону під час нічного богослужіння (на всеношній).
1. (міфологія) Син давньогрецького героя Геракла; нащадок Геракла.
2. (переносно, книжн.) Про людину надзвичайної сили, могутньої статури або видатних подвигів.
Віроз — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
Міра ймовірності того, що певна подія відбудеться або певне твердження виявиться правдивим; ступінь достовірності.
У логіці та теорії аргументації — характеристика судження, що відображає ступінь його обґрунтованості доказами та фактичною основою.