Словник Української Мови
1. Стосунок до германців — давньої групи індоєвропейських племен, що мешкали в Центральній Європі між річками Рейн і Вісла, а також до їхньої історії, культури, мови.
2. Стосунок до сучасних німецькомовних народів (переважно німців) або Німеччини; німецький.
3. Стосунок до групи споріднених мов (німецька, англійська, нідерландська, шведська тощо), що належать до індоєвропейської мовної родини і походять від мови давніх германців.
Вітровійка — народна назва рослини з родини айстрових, яка має наукову назву «кропива глуха» або «глуха кропива» (Lamium album); біла кропива.
Вітровійка — народна назва рослини з родини гвоздикових, яка має наукову назву «дрік звичайний» (Genista tinctoria); жовтий білотін.
Вітровійка — народна назва рослини з родини бобових, яка має наукову назву «дрік германський» (Genista germanica).
Вітровій — рідкісне прізвище українського походження, утворене від слова «вітер».
Вітровій — народна назва рослини звичайний вовчий лик (Daphne mezereum), отруйної чагарникової рослини з ранньою пахучою весною квіткою.
1. (історичний термін) Пов’язаний з політичним та культурним рухом, що виник у XIX столітті серед частини західноукраїнської інтелігенції, який проголошував орієнтацію на Німеччину та Австро-Угорщину як протидію російському впливу та польській культурній експансії.
2. (лінгвістичний термін) Стосовний до гіпотетичної мовної підгрупи або мовного союзу, що поєднує риси германських та слов’янських мов.
Епілептиформний (від “епілепсія” + лат. forma — вигляд, форма) — такий, що за своїми зовнішніми проявами нагадує епілептичний напад, але має іншу причину виникнення (наприклад, при деяких пухлинах мозку, інтоксикаціях, травмах).
Епілептиформний — стосовний до епілепсії, властивий їй (у спеціалізованій літературі).
Вітроводокачка — технічна споруда або пристрій, що поєднує функції вітряка та водокачки, призначений для підйому води з підземних джерел (колодязів, свердловин) за допомогою енергії вітру.
Вітровловлювач — спеціальна технічна споруда або пристрій, призначений для захоплення та концентрації потоку вітру з метою підвищення ефективності вітроенергетичних установок (наприклад, перед їхніми роторами).
Вітровловлювач — рідше вживана назва для вітрозбірника (аераційної шахти) у системах вентиляції, що служить для забезпечення тяги та захисту від зворотної тяги.
1. Людина, яка хворіє на епілепсію, страждає від епілептичних нападів.
2. (у розмовному вживанні) Нестримана, запальна, легко збудлива людина.
Германохлороформ — трихлоргерман (GeHCl₃), летка рідина, аналог хлороформу, в якому атом вуглецю замінений атомом германію; неорганічна сполука германію з воднем та хлором.
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. Застаріла назва місцевості, відкритої для сильних вітрів, вітродуї; те саме, що вітродуй.