1. Людина, яка хворіє на епілепсію, страждає від епілептичних нападів.
2. (у розмовному вживанні) Нестримана, запальна, легко збудлива людина.
епілептик
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Закусивши до крові губу, з піною на устах Андрій вже бився, як епілептик… Кінець. Всі засоби розбирання людських душ вичерпалися.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: іменник (однина) |