Словник Української Мови
1. Зменшувально-пестливе від “вітер” — легкий, несильний вітер, повівало.
2. Розмовна назва іграшки, яка обертається під дією вітру (наприклад, дитяча вертушка на паличці).
3. Розмовна назва пристрою з лопатями, що обертається від вітру (наприклад, невеликий декоративний вітряк або вентилятор).
4. У техніці — розмовна назва лопатевого колеса, що приводиться в рух потоком повітря (наприклад, у деяких механізмах або дитячих іграшках).
Епіменід — власна назва, ім’я давньогрецького поета, жерця та пророка з острова Крит (VII–VI ст. до н. е.), який вважався одним із семи мудреців; згідно з легендою, проспав 57 років у печері.
Епіменід — філософський та логічний парадокс (парадокс брехуна), заснований на висловлюванні «Усі критяни — брехуни», яке приписується Епіменіду, самому критянину; класичний приклад самосилковості.
Властивість або стан того, що є вітряним (у прямому та переносному значеннях); наявність вітру, поривчастого повітря.
Розсіяність, легковажність, несерйозність у поведінці або характері людини; непостійність.
У медицині та розмовній мові — надлишкове скупчення газів у кишечнику, що викликає відчуття розпирання, болю; метеоризм.
1. Біологічна особина (тварина або рослина), що має одночасно ознаки обох статей (чоловічі та жіночі репродуктивні органи або структури).
2. У міфології: сильф, що поєднував в собі ознаки обох статей, син Гермеса та Афродіти, злитий богами з німфою Салмакідою в єдине двостатеве істота.
3. Перенісне значення: людина або явище, що поєднує в собі протилежні, несумісні риси, властивості.
1. Розмовна назва вітрової віспи — гострої інфекційної хвороби, що характеризується гарячкою та папуловезикульозним висипом на шкірі й слизових оболонках.
2. Рідкісне, застаріле значення: невелика будівля (мілин, вітряк) або пристрій, що приводиться в рух силою вітру.
Епімеліда — у давньогрецькій міфології: одна з німф, дочок Зевса, які доглядали за деревами та садами.
Епімеліда — у сучасному вжитку (рідко): літературний або науковий псевдонім, що вказує на зв’язок із турботою, опікою або садівництвом.
1. Який стосується хімічного елемента германію, складається з нього або містить його.
2. Який виготовлений з германію або має його в основі, особливо стосовно напівпровідникових приладів.
Вітряниця — народна назва вітряка (вітряного млина), споруди для помелу зерна за допомогою енергії вітру.
Вітряниця — застаріла назва будівлі або приміщення для зберігання насіння, зерна або інших сільськогосподарських продуктів, що добре провітрюється.
Вітряниця — у переносному значенні: легковажна, пустопорожня або непостійна людина, яка часто змінює свої рішення або погляди (застосовується переважно до жінок).
1. Споруда з крилами на вісі, що обертаються під дією сили вітру, призначена для виконання механічної роботи (наприклад, помелу зерна, підйому води).
2. Розмовна назва повітряної кульки або іншого легкого предмета, що летить по вітру.
3. Переносно: про легковажну, непостійну, вітрогонну людину.
Епімезофарингіт — запальне захворювання слизової оболонки середньої частини глотки (мезофарингса), що часто є проявом гострого або хронічного фарингіту.