Словник Української Мови
Гесперитин — флавоноїд, природний пігмент, що міститься в цитрусових (особливо в лимоні та апельсині) та деяких інших рослинах; має антиоксидантні та протизапальні властивості.
Гесперитин — глікозид гесперетину, одна з основних біоактивних сполук групи флавоноїдів, що вивчається у фармакології та харчовій промисловості.
1. Прислівник до значення прикметника “важливий” 1, 2, 3, 4; так, що має велике значення, вагу, вплив; істотно, значно.
2. Уживається для підкреслення, виділення певної думки або факту; наголошуючи, акцентуючи.
3. З виглядом, поведінкою, що свідчить про усвідомлення власної значущості; з почуттям власної гідності, урочисто, поважно.
1. Такий, що має велике значення, вагу; значущий, істотний.
2. Який користується впливом, авторитетом; поважний, впливовий.
3. (Розм.) Який викликає повагу своєю зовнішністю, поставом; величний, пишний.
1. Який стосується епіцентру землетрусу, розташований безпосередньо над його вогнищем (гіпоцентром) на поверхні Землі.
2. Який знаходиться в безпосередній близькості до центру якоїсь події, явища або враження, найбільш інтенсивний у цій точці (переносне значення).
Гесперидин — біофлавоноїд, пігмент рослинного походження, що міститься переважно в цитрусових (особливо в білій шкірці та мембранах), має антиоксидантні та протизапальні властивості, використовується у фармацевтиці та харчовій промисловості.
Гесперидин — лікарський засіб або біологічно активна добавка на основі однойменної речовини, що застосовується для зміцнення судин, покращення мікроциркуляції крові та зниження ламкості капілярів.
1. З певним зусиллям, із труднощами, нелегко.
2. У значенні присудкового слова: виражає відчуття фізичного тягару, втоми або морального тиску.
3. (перен.) З відтінком похмурості, суворості, серйозності (про вигляд, настрій тощо).
1. Який має значну вагу, важкий, але не надто (у порівнянні з чимось іншим або за суб’єктивним відчуттям).
2. Який викликає відчуття фізичного навантаження, виснажливий, стомливий.
3. Який викликає психічне напруження, сумний, похмурий, гнітючий.
4. Який рухається або діє повільно, з видимим зусиллям; млявий, незграбний.
5. Який важко засвоюється розумом; складний для розуміння, глибокомислений або нудний.
1. (у давньогрецькій міфології) один із дочок Геспера, які охороняли сад із золотими яблуками на крайньому заході; також — самі ці золоті яблука.
2. (у ботаніці, заст.) плід цитрусових рослин (апельсина, лимона тощо), що має специфічну будову з соковитими волосками всередині; тип ягоди.
1. Точка на поверхні Землі, розташована безпосередньо над гіпоцентром (вогнищем) землетрусу, де коливання ґрунту найсильніші, а руйнування зазвичай найбільш значні.
2. Місце, де вибухова хвиля (наприклад, від ядерного вибуху) досягає поверхні землі або води, а також ділянка найбільших руйнувань від такої дії.
3. (Переносне значення) Центр, осередок якоїсь події, явища, часто напруженого, катастрофічного або масштабного характеру.
1. (у техніці) Який працює на принципі відцентрової сили, що виникає при обертанні важких елементів; призначений для створення відцентрового ефекту за рахунок маси.
2. (у спеціальній термінології) Стосовний до пристрою або механізму, де основну функцію виконує важкий (масивний) центр, що обертається.