Словник Української Мови
Гестаген — синтетичний гормон, що за своєю біологічною дією подібний до природного прогестерону; використовується в медицині як складова гормональних контрацептивів та для лікування порушень менструального циклу.
Гестаген — будь-яка речовина (природна або синтетична), що виявляє ефекти, аналогічні прогестерону, тобто сприяє збереженню вагітності та підготовці ендометрію до імплантації заплідненої яйцеклітини.
1. (у математиці, геометрії) Пов’язаний з епіциклоїдою; властивий їй; такий, що описується точкою кола, яке котиться без ковзання по зовнішній стороні іншого нерухомого кола.
2. (у техніці) Маючий форму епіциклоїди або побудований на її основі (наприклад, профіль зубця шестерні).
1. Вищий ступінь порівняння від прикметника «важкий»; такий, що має більшу вагу, масу.
2. Вищий ступінь порівняння від прикметника «важкий»; такий, що вимагає більших зусиль, складніший для виконання, розуміння або перенесення.
3. Вищий ступінь порівняння від прикметника «важкий»; серйозніший, суттєвіший за значенням або наслідками.
4. Вищий ступінь порівняння від прикметника «важкий»; похмуріший, гнітючіший (про настрій, атмосферу тощо).
1. (розм.) Вагатися, коливатися, довго не приймати рішення; зволікати.
2. (заст.) Важко рухатися, пересуватися через фізичну втому або через вагу ноші; ледве тягти ноги.
1. (у геометрії) такий, що стосується епіциклоїди — плоскої кривої, яку описує точка кола, що котиться без ковзання по зовнішній стороні іншого нерухомого кола.
2. (у техніці) такий, що має форму або властивості епіциклоїди, зокрема профіль зубців у деяких типах зубчастих передач.
1. Ставати важчим, набирати ваги; збільшувати свою масу.
2. Переносно: ставати складнішим, серйознішим, відповідальнішим або глибшим за змістом; набирати вагомості.
1. Стосунковий до Гессена — історичної області та федеральної землі Німеччини, або до її мешканців.
2. Стосунковий до Гессенського дому — німецької династії, що походить від Гессена.
1. (про людину) Який має вагу, авторитет, значний вплив; поважний, впливовий.
2. (перен., про факт, обставину тощо) Який має істотне значення, вагоме місце; вагомий, суттєвий.
1. (розмовне) Поводитися важливо, з піднесеним почуттям власної гідності або значущості; чванитися, зазнаватися.
2. (застаріле) Вагатися, сумніватися, не рішатися на щось.
Епіциклоїда — плоска крива, яку описує точка кола, що котиться без ковзання по зовнішній стороні іншого нерухомого кола.