Словник Української Мови
1. (техн.) Який поєднує в собі принципи дії важільного та кулачкового механізмів, що працюють як єдине ціле.
2. (техн.) Який стосується механізму, пристрою або вузла, де передача або перетворення руху здійснюється за допомогою системи важелів і кулачка (кулачків).
1. (техн.) Такий, що поєднує в собі елементи важільного та зубчастого механізмів; властивий конструкції, де використовуються як важелі, так і зубчасті передачі.
Епіцистостомія — хірургічна операція, при якій через розріз над лобком у сечовий міхур встановлюють спеціальну трубку (цистостому) для відведення сечі, що застосовується при неможливості її нормального випорожнення.
1. Який стосується конструкції або механізму, де гальмівна дія здійснюється за допомогою системи важілів.
2. Який поєднує функції важільної передачі та гальмівного пристрою (наприклад, про важільно-гальмовий механізм локомотива).
1. Таємна державна поліція Третього Рейху (1933-1945 роки), один з основних інструментів нацистського терору, що займалася розшуком, арештами, допитами та знищенням політичних противників режиму, учасників опору, євреїв та інших громадян, визнаних “небажаними”.
2. Переносно — жорстока, тотальна та безжалісна система політичного контролю, доносивства та репресій, що порушує всі права людини (використовується як символ тоталітарного свавілля).
1. Який стосується важіля, призначений для роботи з важілем або здійснюється за допомогою важіля.
2. У техніці: такий, що діє або працює на принципі важіля (наприклад, важільний механізм).
1. (в історії астрономії) Пов’язаний з епіциклом, що описує рух небесних тіл за геоцентричною системою Птолемея, згідно з якою планета рівномірно рухається по колу (епіциклу), центр якого, у свою чергу, рухається по іншому колу (деференту) навколо Землі.
2. (у техніці) Відносний до епіциклічної (планетарної) передачі — механізму, в якому осі деяких зубчастих коліс рухомі, що дозволяє створювати великі передавальні числа в компактному корпусі.
1. Вищий ступінь порівняння від прикметника “важкий” (у значеннях: 1. Який має велику вагу; 2. Проблемний, складний; 3. Серйозний, суворий; 4. Виснажливий, напружений).
2. (перен.) Більш значний за ступенем впливу, серйозності або відповідальності.
1. Скорочення від “Гестапо” (нім. Gestapo — таємна державна поліція нацистської Німеччини), що вживається в розмовній мові, часто з негативною конотацією, для позначення жорстокої, всепроникаючої та репресивної силової структури.
2. У переносному значенні — образне позначення будь-якої жорсткої, тотальної контролюючої організації або системи, що діє методами терору, шпигунства та необмеженого свавілля.
1. (фізика) Який має дуже велику масу або щільність, що значно перевищує звичайні речовини; надважкий.
2. (переносно) Надзвичайно важкий, обтяжливий, непосильний (про відчуття, стан, обставини).