Древослів

Словник Української Мови

епіцикл

Буква

1. У давній астрономії — допоміжне коло, центр якого рівномірно рухається по колу (деференту), а по ньому самому рівномірно рухається світило; така умовна орбіта вводилася для пояснення руху планет у геоцентричній системі Птолемея.

2. У математиці — коло, яке котиться по зовнішній стороні іншого кола, залишаючись з ним в одній площині.

Приклади вживання слова:

епіцикл

Приклад 1:
Деферент і епіцикл (1 — Земля, 2 — планета, 3 — центр епіциклу, що лежить на деференті). Геоцентрична система світу , таким чином , — відносно складна математична модель , внутрішньо логічна і певною мірою завершена , яка для свого часу задовільно пояснювала видимі рухи планет і , що було тоді важливо , дозволяла визначати їхнє положення на небесній сфері наперед, у майбутньому.
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”

Більше записів