глухнути

1. Втрачати слух, ставати глухим або гірше чути.

2. Ставати менш чутним, приглушеним (про звуки, шум тощо).

3. Перен. Ставати менш інтенсивним, активним, затихати (про явища, почуття, процеси).

Приклади вживання

Приклад 1:
М л и н — також: галас («як не глухнути в такім млині»). М л я с к а т и — плямкати.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: дієслово () |