Вільгота — власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
Вільгота — власна назва колишнього села (нині у складі міста) в Україні, зокрема місцевості у місті Дніпро.
Вільгота — власна назва річки в Україні, лівої притоки Стиру.
-
вільго
Вільго — власна назва річки в Україні, лівої притоки Стиру, що протікає територією Волинської області.
-
епойкія
1. У давньогрецькій метриці — додатковий склад у віршовому рядку, що не входить у загальну схему метру чи стопи, найчастіше на початку або в кінці рядка.
2. У візантійській гімнографії — коротка строфа (один або кілька віршів), що додається після основної строфи (ойкії) в каноні, зазвичай містить прославлення святого чи події.
-
гепатодуоденостомія
Хірургічна операція, під час якої створюють штучне сполучення (анастомоз) між печінковими протоками та дванадцятипалою кишкою для відновлення відтоку жовчі.
-
вільга
1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
2. Заст. або діал. Вологість, сирість (повітря, ґрунту); вогкість.
-
вілт
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (у спеціальній термінології) Скорочене позначення хвороби рослин, зокрема тютюну, викликаної грибами роду Verticillium (вертицильоз) або Fusarium (фузаріоз), що проявляється у в’яненні та загибелі рослин через ураження судинної системи.
-
епойкофіт
1. (у ботаніці) вид рослин, що зростає на інших рослинах (епіфіт), але не є паразитом, а отримує поживні речовини з навколишнього середовища (повітря, дощ, детрит).
2. (у біології) організм (зазвичай рослина або мох), що живе на поверхні інших рослин, використовуючи їх лише як субстрат для прикріплення.
-
гепатографія
1. Метод рентгенологічного дослідження печінки та її судин шляхом введення контрастної речовини.
2. Отримане в результаті такого дослідження зображення печінки на рентгенівській плівці або екрані.
-
вілота
Вілота — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
Вілота — власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає у Львівській та Івано-Франківській областях.
-
епод
1. У давньогрецькій ліричній поезії — третя, заключна строфа в тристрофічній оді, яка за метрикою та будовою відрізняється від перших двох (строфи та антистрофи).
2. У давньоримській поезії — ліричний вірш, написаний ямбічним розміром, часто сатиричного або навчального характеру.
3. У сучасному віршуванні — стихотворна строфа зі складною черговістю різних метрів або довгих та коротких рядків.