епойкія

1. У давньогрецькій метриці — додатковий склад у віршовому рядку, що не входить у загальну схему метру чи стопи, найчастіше на початку або в кінці рядка.

2. У візантійській гімнографії — коротка строфа (один або кілька віршів), що додається після основної строфи (ойкії) в каноні, зазвичай містить прославлення святого чи події.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |