Значення
- (Література) –
У давньогрецькій метриці — додатковий склад у віршовому рядку, що не входить у загальну схему метру чи стопи, найчастіше на початку або в кінці рядка.
- (Релігія) –
У візантійській гімнографії — коротка строфа (один або кілька віршів), що додається після основної строфи (ойкії) в каноні, зазвичай містить прославлення святого чи події.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. епойкія, р. епойкії, д. епойкії, з. епойкію, о. епойкією, м. епойкії, к. епойкіє