1. Стосовний до васала або васалітету, що стосується залежного феодала або системи феодальної залежності.
2. Такий, що знаходиться у васальній залежності від кого-, чого-небудь; підлеглий, залежний.
Словник Української Мови
1. Стосовний до васала або васалітету, що стосується залежного феодала або системи феодальної залежності.
2. Такий, що знаходиться у васальній залежності від кого-, чого-небудь; підлеглий, залежний.
1. У середньовічній Європі — феодал, який отримав від сюзерена (верховного сеньйора) земельний наділ (феод, лен) і був зобов’язаний за це нести певні службові та військові повинності, зберігаючи особисту залежність.
2. Переносно — держава, політичний діяч або організація, що перебуває у підпорядкованому, залежному становищі від іншої, сильнішої держави чи центру впливу; підлеглий, слухняний прибічник.
Еритромієлоз — рідкісне онкологічне захворювання крові, злоякісний клоновий розлад кровотворення, при якому одночасно спостерігається патологічне проліферуюче ураження двох ліній клітин-попередниць: еритроїдного (еритробласти) та мієлоїдного (мієлобласти) ряду в кістковому мозку.
1. Який стосується васала, його правового чи соціального статусу; властивий васалу.
2. Який знаходиться у васальній залежності, підпорядкований сюзерену на умовах отримання феоду; залежний, підлеглий.
3. Перен. Який демонструє підпорядкованість, покірність, залежність від когось або чогось.
1. Змінюватися, набувати різних видів, форм або значень; мати відмінності в межах певної сукупності.
2. Відхилятися від основної теми, основного варіанту; розроблятися у різних модифікаціях.
3. У математиці та статистиці: змінювати свої значення в певних межах; коливатися.
1. У техніці та фізиці — властивість системи або пристрою зберігати рівновагу (статичність) за рахунок використання різнорідних (гетерогенних) елементів або сил, що діють у протилежних напрямках.
2. У біології та медицині — здатність організму підтримувати гомеостаз (сталість внутрішнього середовища) через складну взаємодію різних, часто протилежних, фізіологічних регуляторних механізмів.
3. У соціальних та кібернетичних системах — стан динамічної рівноваги, що досягається не однорідністю, а постійним узгодженням різноспрямованих процесів, інтересів або підсистем.
1. У середньовічній Європі — феодал, який отримав від сюзерена (верховного сеньйора) земельний наділ (феод, лен) і був зобов’язаний за це нести певні службові та військові повинності, зберігаючи особисту залежність.
2. Переносно — держава, політичний діяч або організація, що перебуває у підпорядкованому, залежному становищі від іншої, сильнішої держави чи центру впливу; підлеглий, слухняний прибічник.
Еритроміцин — антибіотик групи макролідів, що продукується бактерією Streptomyces erythreus, застосовується для лікування інфекційних захворювань, спричинених чутливими до нього мікроорганізмами (наприклад, деяких бактерійних інфекцій дихальних шляхів, шкіри тощо).
1. Змінювати, робити різноманітним, надавати різних форм, видів або способів вираження чогось; модифікувати.
2. У музиці: творчо переробляти тему, мелодію, зберігаючи її основні риси, але надаючи їй нового звучання за допомогою різних композиційних прийомів.
3. У математиці, статистиці: коливатися, приймати різні числові значення в певних межах; змінюватися.
1. Змінюватися, набувати різних видів, форм або значень; мати відмінності в межах певної сукупності.
2. Відхилятися від основної теми, основного варіанту; розроблятися у різних модифікаціях.
3. У математиці та статистиці: змінювати свої значення в певних межах; коливатися.