Значення
- (Фізика) –
У техніці та фізиці — властивість системи або пристрою зберігати рівновагу (статичність) за рахунок використання різнорідних (гетерогенних) елементів або сил, що діють у протилежних напрямках.
- (Біологія) –
У біології та медицині — здатність організму підтримувати гомеостаз (сталість внутрішнього середовища) через складну взаємодію різних, часто протилежних, фізіологічних регуляторних механізмів.
- (Кібернетика) –
У соціальних та кібернетичних системах — стан динамічної рівноваги, що досягається не однорідністю, а постійним узгодженням різноспрямованих процесів, інтересів або підсистем.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гетеростатичність, р. гетеростатичності, д. гетеростатичності, з. гетеростатичність, о. гетеростатичністю, м. гетеростатичності, к. гетеростатичносте