1. Властивість або якість марновірної людини; легковірність, наївність у віруваннях.
2. Застаріле: марна, безпідставна надія; марнота, марність.
марновірність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови