Словник Української Мови
Буква
1. Який стосується васала, його правового чи соціального статусу; властивий васалу.
2. Який знаходиться у васальній залежності, підпорядкований сюзерену на умовах отримання феоду; залежний, підлеглий.
3. Перен. Який демонструє підпорядкованість, покірність, залежність від когось або чогось.
Приклад 1:
Васальний цар був суверенним володарем майже в усіх відношеннях, він не мав права лише підтримувати зв’язки з іноземними державами, відмовляти хеттському цареві у військовій підтримці та надавати притулок біженцям із країни Хатті. Хеттські царі вимагали від своїх васалів принести клятву вірності, при цьому заложників не брали.
— Невідомий автор