Словник Української Мови
1. Рід птахів родини воронових, представники якого мають середні розміри, чорне оперення зі світло-сірою шиєю та потилицею; наукова назва — Coloeus.
2. Множина від слова “галка” — невеликий металевий цвях із широкою, плоскою головкою, що використовується, зокрема, для кріплення листового металу, покрівельного матеріалу тощо.
3. Розмовна назва для дужок або лапок певної форми (« »), що використовуються в тексті.
1. Багаторічна або однорічна трав’яниста рослина родини вербенових з дрібними квітками, зібраними у колосоподібні суцвіття, що часто вирощується як декоративна або лікарська; вербена лікарська (Verbena officinalis) та інші види.
2. Рід рослин (Verbena) родини вербенових, до якого належать понад 200 видів трав’янистих рослин або напівчагарників, поширених переважно в Америці.
1. Рослина або тварина, що походить з іншої, часто віддаленої країни чи кліматичної зони, не є місцевою, але вирощується або утримується в нових умовах.
2. (переносно) Людина, яка своїм зовнішнім виглядом, поведінкою або світоглядом різко відрізняється від оточення, сприймається як дивак, оригінал.
Вербаскоза — власна назва роду квіткових рослин родини вербових (Salicaceae), наукова назва якого — Salix.
1. Невеликий птах родини воронових (Coloeus monedula) з чорним оперенням, сірими шиєю та потилицею, що гніздиться колоніями.
2. Розмовна назва гачки, металевого стрижня з загнутим кінцем для чіпляння або підвішування чогось.
3. Розмовна назва знака або позначки у вигляді гачка (✓, ✔), що підтверджує перевірку або правильність.
4. У техніці — деталь, елемент конструкції, що має вигнуту, гачкоподібну форму.
1. Насильницькі дії сексуального характеру, здійснені проти волі та без згоди потерпілої особи; зґвалтування.
2. (переносне значення) Грубе, насильницьке порушення, приниження чогось (наприклад, закону, прав, моральних принципів).
1. (в астрономії, геофізиці) Стосовний до екзосфери — найвіддаленішої, найрозрідженішої зовнішньої оболонки атмосфери планети або іншого небесного тіла, з якої молекули газу можуть безперешкодно втікати у космічний простір.
2. (переносно) Надзвичайно розріджений, майже невловимий; такий, що нагадує за властивостями екзосферу.
1. У лінгвістиці та філософії мови: напрям або концепція, що надає абсолютного пріоритету слову, мовному знаку, вважаючи його первинним щодо мислення та реальності; перебільшена увага до словесних форм на шкоду змісту.
2. У педагогіці та психології: формальне засвоєння знань, що виявляється у механічному відтворенні заучених словесних формулювань без розуміння їхньої суті та змісту.
3. У мистецтві та літературознавстві: надмірне захоплення словесними ефектами, формальною технікою віршування або прози, що затьмарює ідейно-емоційний зміст твору.
1. Перетворення думок, уявлень, почуттів чи несловесних символів на мовленнєву форму; висловлювання чогось словами.
2. У лінгвістиці та психології: процес мовного оформлення та вираження інформації, що може включати вибір конкретних лексичних засобів і граматичних конструкцій.
3. У менеджменті та соціології: формалізоване словесне вираження (наприклад, у документі чи звіті) ідей, цілей, намірів або результатів діяльності.
1. Історична область на заході України, що охоплює територію сучасних Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей, а також частини сусідніх держав, яка була ядром Галицького, а згодом Галицько-Волинського князівства.
2. Етнокультурний регіон України, населений переважно галичанами, що характеризується певними особливостями говірки, побуту, традицій та світогляду.
3. (переносно) Символ українського національно-визвольного руху, патріотизму та опору, часто вживається в суспільно-політичному дискурсі.