галиччя

[ɦɑlɪt͡ʃt͡ʃjɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Історія) –

    Історична область на заході України, що охоплює територію сучасних Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей, а також частини сусідніх держав, яка була ядром Галицького, а згодом Галицько-Волинського князівства.

  2. (Історія) –

    Етнокультурний регіон України, населений переважно галичанами, що характеризується певними особливостями говірки, побуту, традицій та світогляду.

  3. (Історія) –

    (переносно) Символ українського національно-визвольного руху, патріотизму та опору, часто вживається в суспільно-політичному дискурсі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. галиччя, р. галич, д. галиччям, з. галиччя, о. галиччями, м. галиччях, к. галиччя

Більше записів