Значення
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці та філософії мови: напрям або концепція, що надає абсолютного пріоритету слову, мовному знаку, вважаючи його первинним щодо мислення та реальності; перебільшена увага до словесних форм на шкоду змісту.
- (Психологія) –
У педагогіці та психології: формальне засвоєння знань, що виявляється у механічному відтворенні заучених словесних формулювань без розуміння їхньої суті та змісту.
- (Література) –
У мистецтві та літературознавстві: надмірне захоплення словесними ефектами, формальною технікою віршування або прози, що затьмарює ідейно-емоційний зміст твору.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вербалізм, р. вербалізму, д. вербалізмові, з. вербалізм, о. вербалізмом, м. вербалізмі, к. вербалізме