1. Технічний термін, що означає кріплення, закріплення деталі, конструкції або об’єкта за допомогою анкера (спеціального кріпильного елемента, що закріплюється в основному матеріалі — бетоні, камені, цеглі).
2. У психології (нейролінгвістичному програмуванні) — техніка встановлення зв’язку між певним стимулом (зоровим, звуковим, тактильним) та конкретним психоемоційним станом людини, з подальшою можливістю викликати цей стан шляхом застосування того ж стимулу.
3. У морській справі — постановка судна на якір, закріплення його на якорі; також закріплення чогось за допомогою якоря або якірного пристрою.
4. У альпінізмі, скелелазінні — закріплення мотузки, страхувальної системи або альпініста на скелі за допомогою анкерних точок (шлямбурних гачків, закладних елементів тощо).
5. У журналістиці та медіа — процес або результат закріплення певного значення, інтерпретації чи емоційного забарвлення за явищем, подією чи поняттям через повторюване впливове висвітлення в інформаційному полі.