Словник Української Мови
1. Використання машин, механізмів, обладнання, транспортних засобів, будівель тощо для виконання їх прямого призначення; процес роботи, функціонування техніки або об’єкта.
2. Використання природних ресурсів, родовищ корисних копалин, земельних угідь тощо для одержання користі.
3. Принизливе, егоїстичне використання когось для власної вигоди, праці людини без належної винагороди або з порушенням її прав; утиск, пригноблення.
1. Дія за значенням дієслова виводити; створення, розведення нових порід тварин або сортів рослин шляхом селекції.
2. (у техніці) Процес приведення машини, механізму або технологічного процесу до стану нормальної, стабільної роботи після пуску або зупинки.
3. (у хімії, металургії) Видалення, усунення певних компонентів (наприклад, домішок) з речовини, сплаву тощо в процесі виробництва.
4. (застаріле) Виховання, вирощування (дітей, молоді).
1. Підвісне ліжко з міцної тканини або мережива, закріплене за два протилежні кінці між стовпами, деревами або іншими опорами, призначене для лежання або відпочинку.
2. (у морській справі) Сітчаста підвісна ліжникова конструкція на судні, що використовувалася для сну матросів у обмеженому просторі.
1. Процес позбавлення власності, відчуження майна, особливо в контексті примусового відбирання державою приватної власності без адекватної компенсації.
2. У філософській та соціологічній термінології — стан відчуження людини від результатів її праці, від суспільства або від самої себе, що призводить до втрати контролю та відчуття належності.
Який стосується технічних аспектів, характеристик та умов експлуатації (використання) машини, обладнання, будівлі тощо, що визначають його працездатність, надійність, економічність та безпеку під час роботи.
Який поєднує в собі експлуатаційні (пов’язані з використанням, обслуговуванням) та технічні (пов’язані з конструкцією, пристроєм) властивості або вимоги.
1. Дія за значенням дієслова “вивищити” — піднесення, підняття на висоту; підвищення, збільшення рівня, статусу чи значення чогось.
2. (у спеціальному вживанні) Власна назва, термін, що позначає конкретний історичний, релігійний або культурний об’єкт, подію або поняття (наприклад, Вивищення Чесного Хреста — одне з найменувань християнського свята, що відзначається 14/27 вересня на згадку про знайдення Животворящого Хреста).
Гамазорикетсіоз — рідкісна зоонозна інфекційна хвороба, яку спричинюють рикетсії (збудники з родини Rickettsiaceae), що передаються через укуси гамазових кліщів (родина Gamasiidae); характеризується гарячкою, висипанням на шкірі та загальною інтоксикацією організму.
1. Медичний термін, що означає стійке порушення співвідношення суглобових поверхонь кісток, їхнє зміщення з подальшою фіксацією в патологічному положенні, що супроводжується пошкодженням суглобової капсули та зв’язок; вивих.
2. Переносно: різке відхилення від нормального стану, природного ходу розвитку чогось; спотворення, деформація (наприклад, думок, поглядів, явищ).
1. Призначений одночасно для проживання людей та розміщення службових приміщень, пов’язаних з експлуатацією (обслуговуванням) певного об’єкта, будівлі або техніки.
2. Стосовний до будівлі, споруди або їхньої частини, яка поєднує житлові квартири та приміщення для обслуговчого персоналу або адміністративні офіси (наприклад, у будинках при вокзалах, портах, на великих промислових підприємствах).
1. Патологічне зміщення кінців кісток у суглобі, що призводить до порушення його функції, часто супроводжується розривом суглобової сумки та зв’язок; дислокація.
2. Переносно: різке відхилення від нормального стану, перебігу чогось; порушення, зрив.