вивласнення

[ʋɪʋlɑsnɛnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Процес позбавлення власності, відчуження майна, особливо в контексті примусового відбирання державою приватної власності без адекватної компенсації.

  2. (Соціологія) –

    У філософській та соціологічній термінології — стан відчуження людини від результатів її праці, від суспільства або від самої себе, що призводить до втрати контролю та відчуття належності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вивласнення, р. вивласнення, д. вивласненню, з. вивласнення, о. вивласненням, м. вивласненні, к. вивласнення

Більше записів