Значення
- (Юриспруденція) –
Процес позбавлення власності, відчуження майна, особливо в контексті примусового відбирання державою приватної власності без адекватної компенсації.
- (Соціологія) –
У філософській та соціологічній термінології — стан відчуження людини від результатів її праці, від суспільства або від самої себе, що призводить до втрати контролю та відчуття належності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вивласнення, р. вивласнення, д. вивласненню, з. вивласнення, о. вивласненням, м. вивласненні, к. вивласнення