Словник Української Мови
1. Різким рухом зіткнутися з чимось, отримати удар об щось тверде або гостре.
2. Перен. Раптово та з силою зіштовхнутися з якоюсь перешкодою, труднощами або несподіваною обставиною.
3. Розм. Почати інтенсивно, з великим завзяттям займатися чимось, віддатися якійсь справі або дії.
Власна назва, що позначає українське прізвище.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Старосамбірському районі (за сучасним адміністративним поділом — у Львівській області).
2. Рідкісне прізвище українського походження.
1. Набути тепла, стати теплим, нагрітися від зовнішнього джерела тепла або внаслідок власної активності.
2. Розм’якнути, стати привітним, сердечним (про людину, її характер, ставлення).
3. Розквітнути, відчути приплив життєвих сил, натхнення (часто про творчу людину).
1. Різко, з силою вчинити рух, спрямований на зіткнення з кимось або чимось, завдати удару.
2. Раптово й сильно вплинути на органи чуття (про звук, світло, запах тощо).
3. Різко й несподівано проявитися, виявити себе (про почуття, стан, явище).
4. Різко змінити напрям руху, раптово повернути кудись (про транспортний засіб, тварину).
5. Розпочати щось інтенсивно, з енергією (про роботу, діяльність).
6. Завдати шкоди, уразити, сильно вразити когось.
7. У грах: зробити хід, кинути кулю, шайбу тощо з метою влучення або отримання переваги.
1. Людина, яка надмірно цінує та прагне до всього прекрасного, витонченого в мистецтві та житті; прихильник і пропагандист естетизму.
2. Той, хто надто тонко, високо розвинуто відчуває та розуміє прекрасне в мистецтві та дійсності; людина з витонченим художнім смаком.
1. Який зазнав удару, пошкодження від удару; уражений чимось.
2. (перен.) Який перебуває під сильним впливом чогось, охоплений якимось почуттям або станом (наприклад, здивуванням, жахом).
3. (розм.) Ненормальний, з психічними відхиленнями; несповна розуму.
1. (про предмети) Нагрітий, теплий від тривалого контакту з джерелом тепла або від знаходження в теплому середовищі.
2. (перен., розм.) Який відчуває внутрішнє тепло, задоволення, спричинені приємними почуттями (наприклад, від випитого алкоголю, ласки, похвали).
3. (перен., розм.) Значно п’яний, на підпитку.
1. Такий, що вдався, має бажані властивості або результат; успішний, добрий.
2. (про людину) Зовні привабливий, статний; гарний.
1. (розм.) Відмовлятися від чогось, не погоджуватися, сперечатися, упиратися, часто з капризами або норовом.
2. (перен., розм.) Про механізм або пристрій: працювати з перебоями, затримками, “капризничати”.