вдарити

1. Різко, з силою вчинити рух, спрямований на зіткнення з кимось або чимось, завдати удару.

2. Раптово й сильно вплинути на органи чуття (про звук, світло, запах тощо).

3. Різко й несподівано проявитися, виявити себе (про почуття, стан, явище).

4. Різко змінити напрям руху, раптово повернути кудись (про транспортний засіб, тварину).

5. Розпочати щось інтенсивно, з енергією (про роботу, діяльність).

6. Завдати шкоди, уразити, сильно вразити когось.

7. У грах: зробити хід, кинути кулю, шайбу тощо з метою влучення або отримання переваги.

Приклади вживання слова

вдарити

Приклад 1:
Він уже наготувався вдарити напасника ногою, чи, краще, ребром долоні, але тут, на щастя, зрозумів, що то він сам, відбитий у дзеркалі. — А ти що тут робиш?
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Вдарити ж собаку вiн не рiшався, бо це б значило викликати ще один «скандал». Хотiв заснути й не мiг: комарi дзижчали над вухом i палили руки й обличчя.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”

Приклад 3:
Тодi вона замахнулась i хотiла вдарити мене в обличчя. Але я вчасно схопила її за руку й одвела вдар.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”