• еротоман

    Еротоман — людина, яка страждає на еротоманію, тобто психічний розлад, що проявляється в нав’язливій впевненості, що певна особа (часто високого статусу або малознайома) таємно закохана в неї.

    Еротоман — людина з патологічно посиленим, хворобливим сексуальним потягом; нимфоманка або сатир.

  • вбік

    1. У напрямку від чого-небудь, осторонь, у сторону.

    2. У бічному напрямку, не прямо; набік.

    3. У значенні прислівникового вислову: не беручи до уваги, не звертаючи уваги, відкладаючи.

  • вв’язаний

    1. (про людину) Такий, що втягнутий, залучений до якоїсь справи, конфлікту, ситуації, часто без власного бажання або з небажаними наслідками.

    2. (про предмет, деталь) Такий, що міцно з’єднаний, скріплений із чимось за допомогою в’язання, переплетення.

  • вбігтися

    1. (розм.) Втомитися від бігу, довгого перебування в русі; втратити сили через інтенсивний біг.

    2. (перен., розм.) Втомитися, знесилитися від поспішних, метушливих дій, клопоту або тривалого зайняття чимось.

  • вбілятися

    1. (діал.) Ставати білим, набувати білого кольору; вибілюватися.

    2. (перен., діал.) Виглядати дуже блідим, знекровленим (про обличчя).

  • гетьманки

    1. Жінки, які перебували у родинних стосунках з гетьманами (дружини, доньки, сестри тощо).

    2. Рідкісна назва жіночого головного убору, схожого на шапку гетьмана або козацьку шапку.

  • вбігти

    1. Швидко увійти, потрапити кудись, почати перебувати десь, рухаючись бігом.

    2. Різко, швидко потрапити всередину чогось (про повітря, воду, світло тощо).

    3. Увійти, включитися до складу чогось, стати частиною чогось (про територію, місцевість).

  • еротологія

    Наука, що вивчає еротичні почуття, поведінку та їхні прояви в культурі, мистецтві, літературі та суспільному житті людини.

    Розділ сексології, присвячений дослідженню психологічних, культурних та соціальних аспектів еротики, окремо від біологічних та медичних основ статевого життя.

  • вбіляти

    Вбіляти — діал. (перев. у західних говірках) те саме, що білити, покривати щось білою фарбою, вапном тощо для надання білого кольору або чистоти.

    Вбіляти — діал. (перев. у західних говірках) вибілювати (полотно, тканину), піддаючи спеціальній обробці для надання білизни.

    Вбіляти — діал., перен. робити ясним, очевидним; вияснювати, пояснювати щось.

  • вбігатися

    вбіга́тися — дієслово, яке вживається переважно в розмовній мові та означає стан втоми, задишки або болю в ногах від тривалого або інтенсивного бігу.

    вбіга́тися — (переносно) звикнути до певного ритму, темпу або навантаження, знайти оптимальний спосіб діяльності після періоду адаптації (наприклад, “вбігатися в нову роботу”).