1. (діал.) Ставати білим, набувати білого кольору; вибілюватися.
2. (перен., діал.) Виглядати дуже блідим, знекровленим (про обличчя).
вбілятися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Ставати білим, набувати білого кольору; вибілюватися.
2. (перен., діал.) Виглядати дуже блідим, знекровленим (про обличчя).
Відсутні