1. Задовольнити чиїсь потреби, бажання або вимоги повною мірою; надати достатньо чогось.
2. (У значенні, близькому до «вдовольнитися») Отримати достатню кількість чогось, задовольнити свої потреби.
-
вдобрити
1. Внести добрива в ґрунт для підвищення його родючості.
2. (у переносному значенні) Збагатити щось, додати якісних елементів, покращити.
-
естрадник
1. Артист естради, виконавець, який виступає на естраді (у жанрі естрадного мистецтва: вокаліст, музикант-інструменталіст, конферансьє, ілюзіоніст тощо).
2. Розмовне. Людина, яка прагне привернути до себе увагу, поводиться на показ, удавано-театрально.
-
вдоволено
1. У стані задоволення, із почуттям вдоволення; задоволено.
2. У достатній мірі, так, щоб задовольнити потребу; достатньо, доволі.
-
вдобрений
Вдобрений — прикметник, утворений від дієслова «удобрити», що означає: такий, який було збагачено, покращено шляхом внесення добрив (органічних або мінеральних) для підвищення родючості.
Вдобрений — у переносному значенні: значно покращений, збагачений якимись корисними елементами, властивостями або якостями.
-
вдоволений
1. Який відчуває задоволення, внутрішнє спокоє та радість від того, що його бажання, потреби або очікування реалізовані; задоволений.
2. Який виражає таке почуття задоволення (про вигляд, посмішку, тон тощо).
3. Застаріле: Забезпечений у чомусь у достатній мірі, маючий достаток у чомусь.
-
гладесенький
Власна назва сорту картоплі з гладенькою, рівною поверхнею шкірки та дрібними очками.
-
вдмухуватися
1. (про повітря, газ тощо) Потрапляти, надходити всередину чогось під тиском або в результаті дії, що нагадує дуття; вдихатися.
2. (переносно, про відчуття, ідеї, почуття) Непомітно, поступово вселятися в когось; передаватися комусь.
-
вдовиччин
1. Належний вдовиці, властивий їй; такий, що стосується вдовиці.
2. У складі власних назв: що стосується Вдовиччиної гори — пагорба в Києві, де за переказами була садиба княгині Ольги після смерті чоловіка, князя Ігоря.
-
естрадний
1. Стосовний до естради, пов’язаний з нею; призначений для виступів на естраді.
2. Характерний для мистецтва естради, його стилю або манери виконання; легкий, розважальний, часто блискучий та ефектний.