вдоволений
[ʋdoʋolɛnɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Психологія) –
Який відчуває задоволення, внутрішнє спокоє та радість від того, що його бажання, потреби або очікування реалізовані; задоволений.
- (Психологія) –
Який виражає таке почуття задоволення (про вигляд, посмішку, тон тощо).
- (Історія) –
Застаріле: Забезпечений у чомусь у достатній мірі, маючий достаток у чомусь.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вдоволений, р. вдоволеного, д. вдоволеному, з. вдоволеного, о. вдоволеним, м. вдоволенім