Етиларсенат — органічна сполука, сіль або ефір, що містить залишок етиларсенової кислоти; зазвичай використовується як специфічна назва пестицидів або гербіцидів на основі арсену, наприклад, динатрієвої солі моноетиларсенової кислоти.
-
веляризований
1. (у фонетиці) Про приголосний звук: такий, що вимовляється з додатковою артикуляцією — підняттям задньої частини спинки язика до м’якого піднебіння (велуму), що надає звуку специфічного, «темного» забарвлення; лабіалізований.
2. (у фонології) Про фонему або позицію: що характеризується наявністю ознаки веляризації.
-
великі
1. Множина від прикметника “великий”, що вказує на значно перевищені середні розміри, обсяг, ступінь або значення когось або чогось.
2. У значенні власної назви або терміна: частина офіційної назви географічних об’єктів, адміністративних одиниць, історичних подій тощо, що відрізняє їх від однойменних менших об’єктів або підкреслює їх масштаб (наприклад: Великі Сорочинці, Велика Британія, Велика Вітчизняна війна).
3. Про людей: видатні, знамениті, які досягли значних успіхів або здійснили важливі справи (великі митці, великі полководці).
4. Дорослі, повнолітні (у протиставленні до дітей), часто у стійких виразах (великі й малі).
-
глечик
1. Невеликий глиняний посуд з ручкою та носиком для води, молока чи інших рідких продуктів; глек.
2. Розм. Міра рідини, що відповідає об’єму такого посуду.
-
великуватий
1. (Про людину) Такий, що має великі розміри тіла, досить великий на зріст, товстий; кремезний.
2. (Про предмет, частину тіла тощо) Досить великий за розміром, об’ємом; великуватий.
-
етиланілін
Етиланілін — органічна сполука, похідна аніліну, в якій один атом водню в аміногрупі заміщений на етильний радикал; N-етиланілін, рідше вживана назва для N-етиламіно-бензену.
-
великощитовий
1. Який стосується великих щитів або призначений для них (у техніці, військовій справі тощо).
2. Який має великий щит (у техніці, природі тощо).
3. Який стосується геологічної структури “Великий щит” — виступу докембрійського кристалічного фундаменту на поверхні платформи.
-
вельцюватися
Вельцюватися — (від нім. walzen — котити, обробляти вальцюванням) техн. термін, що означає обробку металу шляхом пропускання через вальці для надання йому потрібної форми, зменшення товщини або покращення структури.
-
глечатко
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “глечик”: невеликий глечик, глечичок.
2. Рідкісна назва посудини для рідини, що нагадує за формою глечик, часто з носиком і ручкою.
3. (у спеціальному контексті) Може вживатися як власна назва або термін для позначення певного об’єкта, що має характерну форму глечика (наприклад, в археології, мистецтві або як прізвисько).